Пункція щитоподібної залози

Пункція щитоподібної залози: коли потрібна та як проходить процедура

На УЗД виявили вузол щитоподібної залози та рекомендували пункцію? Це не означає, що утворення є злоякісним. Вузол у щитоподібній залозі — це не завжди показання до лікування. Але це завжди привід отримати чітку відповідь.  Пункція потрібна для іншого — отримати клітини з вузла та дослідити їх, щоб лікар міг точніше визначити його характер і подальшу тактику.

Найчастіше проводять тонкоголкову аспіраційну біопсію (ТАПБ) щитоподібної залози. Це малоінвазивна діагностична процедура, під час якої тонкою голкою отримують клітинний матеріал із вузлового утворення для цитологічного дослідження.

ТАПБ проводять не при кожному вузлі. Необхідність процедури визначає лікар з урахуванням результатів УЗД, розміру та характеристик утворення, анамнезу й інших клінічних факторів.

Коли потрібна пункція щитоподібної залози?

Вузлові утворення щитоподібної залози зустрічаються досить часто, і значна частина з них не потребує пункції. В одних випадках достатньо спостереження та контрольного УЗД, в інших — для уточнення характеру вузла лікар рекомендує ТАПБ.

Під час УЗД оцінюють не лише розмір утворення, а й його структуру, ехогенність, контури, форму, наявність певних ехогенних включень та інші характеристики.

Для стандартизованої оцінки ультразвукових ознак вузлів може використовуватися система TI-RADS. Вона допомагає оцінити рівень підозрілості утворення та разом із його розміром визначити, чи потрібна біопсія.

Пункція може бути рекомендована, якщо:

• вузол має ультразвукові характеристики, які потребують цитологічної оцінки;
• розмір утворення в поєднанні з його ультразвуковими ознаками відповідає критеріям для проведення ТАПБ;
• під час спостереження зафіксовано значуще збільшення вузла або зміну його характеристик;
• необхідно уточнити характер раніше виявленого утворення;
• попередня пункція була неінформативною або потребує повторної оцінки;
• є інші клінічні фактори, які лікар враховує під час визначення тактики.

Важливо: розмір вузла сам по собі не визначає, чи потрібна пункція. Невелике утворення з певними ультразвуковими ознаками може потребувати іншої тактики, ніж більший вузол без підозрілих характеристик.

Що показує пункція щитоподібної залози?

УЗД дає інформацію про розмір, розташування та структуру вузла, але не завжди дозволяє визначити характер клітин, із яких він складається. Для цього за відповідних показань проводять ТАПБ.

Матеріал, отриманий під час пункції, направляють на цитологічне дослідження. Фахівець оцінює клітини вузла та формує висновок.

Для стандартизованого опису результатів цитології вузлів щитоподібної залози використовується система Bethesda, яка передбачає шість діагностичних категорій. Вони допомагають лікарю оцінити ризик злоякісності та визначити подальші дії.

Залежно від результату та інших даних може бути рекомендовано:

• подальше спостереження;
• контрольне УЗД;
• повторну пункцію;
• додаткове обстеження;
• консультацію хірурга та розгляд питання про оперативне лікування.

Результат ТАПБ не оцінюють окремо від інших обстежень. Лікар зіставляє цитологічний висновок із даними УЗД, анамнезом та іншою клінічною інформацією.

Як проходить пункція щитоподібної залози?

ТАПБ зазвичай проводиться амбулаторно та не потребує госпіталізації.

Пункцію виконують під контролем УЗД. Лікар бачить вузол на екрані в режимі реального часу та може точно спрямувати голку в необхідну ділянку утворення.

Процедура проходить у декілька етапів:

1. Пацієнт лягає на спину, щоб забезпечити зручний доступ до ділянки шиї.
2. За допомогою УЗД лікар визначає розташування вузла та ділянку для отримання матеріалу.
3. Шкіру обробляють антисептиком.
4. Під ультразвуковим контролем у вузол вводять тонку голку та отримують клітинний матеріал. За потреби може виконуватися декілька заборів.
5. Матеріал готують та передають на цитологічне дослідження.
6. Після завершення процедури місце проколу короткочасно притискають, щоб зменшити ймовірність утворення гематоми.

Безпосередній забір матеріалу займає небагато часу. Загальна тривалість залежить від кількості вузлів, їхнього розташування та необхідної кількості зразків.

Чи боляче робити пункцію щитоподібної залози?

Один із найчастіших страхів перед ТАПБ пов’язаний саме з болем. Для процедури використовують тонку голку, тому більшість пацієнтів відчувають короткочасний дискомфорт або помірний біль у момент проколу.

Після пункції може залишатися невелика чутливість або синець у місці введення голки. Зазвичай ці прояви не потребують спеціального лікування та поступово минають.

Необхідність місцевого знеболення визначають індивідуально залежно від особливостей процедури та клінічної ситуації.

Чи безпечна пункція щитоподібної залози?

ТАПБ належить до малоінвазивних діагностичних процедур. Найчастіше після неї можливі незначна болючість або невелика гематома в місці проколу.

Серйозні ускладнення виникають рідко. Після процедури варто дотримуватися рекомендацій лікаря та звернутися по медичну допомогу, якщо з’явилися виражений або наростаючий набряк шиї, значна кровотеча, сильний біль, утруднення дихання чи інші незвичні симптоми.

Чи може пункція «рознести» ракові клітини?

Це поширене побоювання, через яке деякі пацієнти відкладають рекомендоване обстеження.

ТАПБ щитоподібної залози не вважається процедурою, що спричиняє поширення раку. Тонкоголкова біопсія використовується в клінічній практиці як стандартний метод отримання клітинного матеріалу з вузлів щитоподібної залози за відповідних показань.

Тому страх «пошкодити вузол» або спровокувати поширення злоякісного процесу не є підставою відмовлятися від ТАПБ, якщо лікар рекомендував це дослідження.

Як підготуватися до пункції щитоподібної залози?

Складної підготовки до ТАПБ зазвичай не потрібно. У більшості випадків перед процедурою можна їсти та пити у звичному режимі, якщо лікар не надав інших рекомендацій.

Обов’язково повідомте лікаря:

• які лікарські засоби ви приймаєте постійно або тимчасово;
• чи приймаєте антикоагулянти, антиагреганти або інші препарати, що можуть впливати на згортання крові;
• чи маєте порушення згортання крові;
• про алергічні реакції та інші важливі особливості стану здоров’я.

Не припиняйте самостійно прийом препаратів, що впливають на згортання крові. Якщо перед процедурою необхідно змінити схему їх прийому, відповідне рішення має приймати лікар.

На процедуру бажано взяти результати попередніх обстежень, якщо вони є:

• УЗД щитоподібної залози;
• результати попередньої ТАПБ;
• лабораторні дослідження;
• висновки ендокринолога, хірурга або інших профільних спеціалістів.

Що робити після пункції?

Тривала реабілітація після ТАПБ зазвичай не потрібна. У більшості випадків після процедури пацієнт може повернутися до звичних повсякденних справ.

Лікар надасть рекомендації щодо догляду за місцем проколу та, за потреби, тимчасових обмежень. Вони можуть відрізнятися залежно від особливостей проведеної процедури та стану пацієнта.

Якщо в місці пункції з’явився невеликий синець або помірна чутливість, це зазвичай не є приводом для занепокоєння. При значному погіршенні самопочуття необхідно звернутися до лікаря.

Що означає результат пункції?

Отримавши цитологічний висновок, не варто намагатися самостійно визначити діагноз за окремими термінами або категорією Bethesda.

Результат може свідчити про доброякісний характер змін, бути невизначеним, підозрілим щодо злоякісності або відповідати злоякісному процесу. Іноді матеріалу недостатньо для достовірної оцінки — тоді лікар може рекомендувати повторну ТАПБ.

Навіть результат пункції не розглядають ізольовано. Подальша тактика залежить від цитологічної категорії, ультразвукової картини, розміру та динаміки вузла, анамнезу й інших клінічних факторів.

Тому з результатом цитологічного дослідження варто повторно звернутися до профільного лікаря, який пояснить висновок та визначить, що робити далі.

Пункція щитоподібної залози в Івано-Франківську в МЦ «Медхауз»

У медичному центрі «Медхауз» в Івано-Франківську проводять тонкоголкову аспіраційну біопсію вузлів щитоподібної залози за медичними показаннями.

Процедуру виконують під ультразвуковим контролем — лікар візуалізує утворення та визначає ділянку, з якої необхідно отримати клітинний матеріал для подальшого цитологічного дослідження.

Якщо під час УЗД виявили вузол щитоподібної залози, лікар оцінює його розмір та ультразвукові характеристики й визначає, чи є показання до пункції. Якщо ТАПБ необхідна, отриманий матеріал направляють на цитологічне дослідження. Після отримання результату лікар визначає, чи потрібне подальше спостереження, додаткові обстеження або лікування.

Якщо вам уже рекомендували пункцію щитоподібної залози або необхідно визначити подальші дії після виявлення вузла, зверніться до МЦ «Медхауз» для консультації та запису на обстеження.