Лікування раку молочної залози

Лікування раку молочної залози в Івано-Франківську

Які ж досягнення сучасної онкології та які перспективи подолати цю недугу?

Тут є чим похвалитись. Сама парадигма лікування онкологічних захворювань змінилась.

Лікування будується за принципом 4П – персоналізація, превенція, предикція та партнерство.

Перш за все, наука вияснила, що злоякісні пухлини різні за своїми біологічними властивостями. Їх утворення та ріст залежать від активації патологічного клітинного ділення різними шляхами.

У випадку з раком молочної залози – це, перш за все, активація через вплив статевих гормонів, так звана група гормон-залежних пухлин люмінального типу А. Їх більшість, їх клінічний перебіг має сприятливий прогноз, стратегія лікування направлена на блок дії гормонів, а можливості лікування досягають 98% вилікування. Звісно, враховується стадія, на якій діагностовано захворювання: чим раніше, тим менший об’єм лікування та вищий відсоток одужання.

Наступна біологічна група – це залежна від дії епідермальних факторів росту, так звана HER2\neu позитивна. Більш агресивна в перебігу, але добре лікується за допомогою таргетних препаратів – моноклональних антитіл проти білків-рецепторів факторів росту.

Комбінація властивостей першого та другого біологічних типів утворює третій, так званий люмінальний тип В, він потребує лікування направленого проти обох механізмів росту пухлини.

Також є інша група пухлин – тих, що активуються іншими механізмами, ще до кінця не уточненими. Хоча один з них добре відомий – генетично обумовлений дефект системи відновлення ДНК клітини після пошкодження. Найбільш відомими сучасному суспільству (на прикладі Анжеліни Джолі) є представники групи так званих генів-хранителів клітинного циклу, що носять назву BRCA 1 та 2 (breast and ovarian cancer). Певний дефект будови цих генів – мутація – успадковується нащадками і проявляється випадками захворювання на рак молочної залози чи рак яєчників у жінок, рак грудної залози та простати у чоловіків.

Визначення носійства мутацій BRCA 1\2 та інших генів також важливе для превентивного принципу сучасного лікування – профілактичного видалення вразливих органів заздалегідь. Наприклад, профілактичної мастектомії чи оваріектомії.

Інформованість пацієнтки щодо виду та особливостей своєї пухлини сприяє партнерству з лікарем, чіткому дотриманню протоколу лікування, а відповідно підвищує шанси на одужання:

• призначення лікування відбувається із залученням спеціалістів різних профілів і з урахуванням виду й особливостей кожної пухлини – виключно персоналізовано
• хіміотерапевтичне лікування проводиться в сучасному онкологічному відділенні типу денного стаціонару
• ми маємо команду онкологів-хірургів й пластичних хірургів, які проводять органозберігаючі й ефективні втручання, а також операції з реконструкції молочної залози

Хіміотерапія при раку молочної залози І, ІІ і ІІІ стадії в більшості випадків більш ефективна при комбінуванні препаратів. Сьогодні лікарі використовують безліч комбінацій, які призначаються залежно від особливостей захворювання кожного конкретного пацієнта.

Хіміотерапію при раку молочної залози IV стадії зазвичай проводять із застосуванням системних методів лікування (хіміотерапія, гормональна терапія, таргетні препарати, імунотерапія). У деяких випадках вдаються до місцевих (хірургія або променева терапія).

Стадія IV (метастатична пухлина): пухлина поширилася за межі грудей і прилеглих лімфатичних вузлів на інші частини тіла.

На відміну від лікування раку молочної залози на ранніх етапах, поширений рак частіше лікується за допомогою окремих препаратів.

Хіміотерапія при гормонозалежному раку молочної залози проводиться до або після початку гормональної терапії.

Хіміотерапевтичні препарати найчастіше застосовуються у вигляді таблеток, внутрішньовенних ін’єкцій тривалістю кілька хвилин або у вигляді інфузій протягом більш тривалого періоду часу..

Тривалість курсу хіміотерапії при раку молочної залози

Хіміотерапія проводиться циклами, чергуючи період терапії з періодом відновлення, щоб дати організму час оговтатися від впливу ліків. Тривалість циклів найчастіше становить 2 або 3 тижні.

Графік варіюється залежно від використовуваних препаратів. Наприклад, для деяких ліків хіміотерапію призначають тільки в перший день циклу. Для інших — протягом кількох днів поспіль або один раз на тиждень. Потім усе повторюється, щоб почати наступний цикл.

Ад’ювантна і неоад’ювантна хіміотерапія молочної залози часто застосовується протягом 3–6 місяців, залежно від препарату. Тривалість лікування для поширеного раку молочної залози залежить від ефективності препарату і побічних ефектів, які проявляються у пацієнта.

Протипоказання при хіміотерапії раку молочної залози

Хіміотерапевтичне лікування може бути протипоказане в таких випадках:

• зазвичай не рекомендують для неінвазивних онкологічних захворювань in situ. Наприклад, хіміотерапія при карциномі молочної залози, тому що у них невеликий ризик поширення на інші частини тіла
• коли міждисциплінарна комісія визначила марність цього методу лікування в конкретному випадку пацієнта
• якщо у пацієнта велике метастазування з ураженням головного мозку і печінки
• при закоркуванні жовчовивідних проток
• при наявності психічних розладів
• проведення хіміотерапії припиняється при неефективності лікарського засобу або серйозних побічних ефектах

Можливі наслідки хіміотерапії при раку молочної залози

Застосування хіміотерапії при раку молочної залози може викликати побічні ефекти, присутність яких залежить від типу препарату, дози діючої речовини, тривалості лікування і особливостей організму пацієнта. Найпоширеніші з можливих побічних дій: втрата волосся, зміна в структурі нігтів, виразки ротової порожнини, втрата апетиту або зміна ваги, нудота і блювота, діарея, збільшення ваги, порушення когнітивної функції. Хіміотерапевтичні препарати також можуть вражати кровотворні тіла в кістковому мозку, що, в свою чергу, може призвести до збільшення ризику заразитися інфекціями (через низький рівень лейкоцитів); появи легких синців або кровотеч (у зв’язку з низьким рівнем тромбоцитів у крові); втоми (від низького рівня еритроцитів та інших причин).

Такі побічні ефекти часто зникають після закінчення лікування. Але існують і більш серйозні наслідки: настання менопаузи, безпліддя, розвиток остеопенії і остеопорозу, проблеми з серцем. У рідкісних випадках після завершення хіміотерапії грудей може виникнути вторинний рак (лейкемія).

Лікар попередить про можливі побічні ефекти, що можуть виникати при прийомі призначеного вам препарату. Також варто повідомляти вашому лікарю про наявність будь-яких побічних ефектів, оскільки існують методи, які допомагають запобігти або послабити небажані симптоми. Наприклад, лікар може призначити препарати, які допомагають уникнути або зменшити блювоту або нудоту.

Харчування при хіміотерапії раку молочної залози

Крім лікарських засобів, упоратися з деякими побічними ефектами хіміотерапії і відновитися після її закінчення дозволяє правильно підібране харчування. Дієтолог допоможе підібрати оптимальний режим харчування, виходячи з особливостей вашого самопочуття під час терапії і препаратів, які ви приймаєте. Наприклад, вам можуть порекомендувати при запорах і діареї пити достатню кількість рідини і збагатити раціон продуктами, багатими на клітковину (фрукти, висівки).

В цілому, суворих заборон у харчуванні немає, важливо їсти потроху і стежити за реакцією організму на ті чи інші продукти. Загальні рекомендації щодо харчування:

• відмовтеся від копчених, консервованих і смажених продуктів. Віддавайте перевагу їжі, приготованій на пару
• наповніть свій раціон правильними жирами, велика частина з яких повинна бути рослинного походження
• не забувайте про білкову їжу (наприклад, нежирний сир, морська риба, яловичина)
• їжте більше овочів і фруктів, в тому числі броколі і буряк.
• кондитерські вироби і солодощі замініть на такі продукти як мед, сухофрукти, гіркий шоколад
• ваш щоденний раціон повинен включати і цільнозернові продукти (цільнозернові крупи, макарони і хліб)
• таким чином при ухваленні рішення щодо проведення хіміотерапії раку молочної залози лікарі враховують безліч чинників

Пацієнту варто бути уважним до свого організму і повідомляти про всі зміни в самопочутті свого лікаря. Це допоможе йому прийняти рішення щодо необхідності хіміотерапії, вчасно вносити корективи в план лікування і, за необхідності, припинити його. Важливо пам’ятати, що саме згуртована командна робота допомагає зробити лікування максимально ефективним.