Блог

Перспективи діагностики та профілактики спадкового раку молочної залози

05 квіт.

Для більшості країн показником соціальних досягнень суспільства є здоро­в’я жінки. Однією з основних причин захворюваності та смертності жіночого населення є злоякісні новоутвоворення, які у структурі причин смертності посідають друге місце після хвороб системи кровообігу.

Поширеність онкологічної патології жіночих статевих органів - одна зі складових репродуктивного здоров’я, оскільки зумовлює неабиякі репродуктивні втрати. За показниками захворюваності, серед усіх онкологічних хвороб у жінок рак геніталій посідає друге місце після злоякісних новоутворень органів трав­лення, а у жінок фертильного віку - перше. За причиною смерті злоякісні пух­лини жіночих статевих органів серед жінок працездатного віку посідають перше місце.

У структурі онкозахворюваності жіночого населення України рак молочної залози посідає перше місце з тенденцією до зростання на 1-3% у рік. І більше ніж у третини хворих цю недугу лікарі виявляють уже в занедбаних стадіях, коли істотно вплинути на патологічний процес неможливо. Однією з основних причин пізньої діагностики раку молочної залози є низька санітарна грамотність населення.

Особливості виникнення раку молочної залози.

Особливості патогенезу раку молочної залози вирізняються ендогенними факторами - ендокринно-метаболічними порушеннями та генетичною (спадковою) схильністю.

Слід наголосити, що більше половини загального приросту захворюваності на рак молочної залози зумовлено зростанням ризику захворіти, який розглядається як результат взаємодії вищеперерахованих ен­догенних факторів та екзогенного канцерогенного впливу. Великий клінічний матеріал свідчить про неабияку роль спадкового фактора у виникненні раку молочної залози. Тому перспективним напрямком розвитку онкогінекології є вивчення ролі ге­нетичного фактора в патогенезі раку молочної залози.

На негайну потребу висвітлення цієї проблеми вказує той парадоксаль­ний факт, що в численних сучасних підручниках, монографіях, присвячених патогенезу, ранній діагностиці раку молочної залози, згадування генетичного фактора ри­зику обмежується одним-двома неконкретними, розпливчастими словоспо­лученнями: «спадковість» або «обтяжений сімейний анамнез», які взагалі не пояснюють суті проблеми та не аналізують ролі цього фактора у патогенезі раку молочної залози.

Сьогодні вже немає сумнівів, що злоякісні новоутворення є хворобами гено­му. Як відомо, процес канцерогенезу багатофакторний і багатостадійний. У його основі лежать ушкодження генетичного апарату клітини, що роблять її вразли­вою до впливу канцерогенних факторів зовнішнього середовища, які спроможні запустити процес малігнізації. Саме це положення дозволяє розглядати первинні геномні мутації не як фатальну неминучість виникнення пухлини, а як певний стан клітини (схильність), який, у принципі, можна контролювати за допомо­гою профілактичних заходів.

Які фактори сприяють розвитку раку молочної залози?

Є так звані фактори ризику, про які має пам’ятати кожна жінка. Серед них найвагоміші:

  1. 1. вік — 40-60 років;
  2. 2. пізня перша вагітність або її відсутність;
  3. 3. надмірна вага тіла;
  4. 4. рак молочної залози у сестри або матері;
  5. 5. дисгормональні доброякісні захворювання молочних залоз;
  6. 6. відсутність або короткий період годування грудьми;
  7. 7. сексуальні розлади;
  8. 8. гінекологічна патологія;
  9. 9. гіпотиреоз.

Однак незалежно від того, чи жінка входить до групи ризику чи ні, вона не повинна ухилятися від онкопрофоглядів і має навчитись обстежувати свої молочні залози.

Наскільки небезпечно, якщо хворіли бабуся, мама чи сестра?

Приблизно 5-10% всіх випадків раку молочної залози пов’язані зі спадковістю (мутації в генах). Але треба пам’ятати, що можливість розвитку раку більше залежить від факторів зовнішнього середовища, ніж від спадкової схильності. Тільки порушення ендокринного балансу дає поштовх до активації дефектних генів (їх нараховується близько 12), котрі мають стосунок до раку. Тому жінкам, у родинах яких були хворі на рак молочної залози, треба особливу увагу приділяти способу свого життя — не курити, не зловживати алкоголем, контролювати масу тіла, уникати стресів, не робити абортів. Варто контролювати гормональний статус свого організму (гормони репродукції, щитовидної залози, наднирників), а після 35 років не рідше одного разу на рік консультуватись у мамолога.

Основними ознаками сімейного ракового синдрому є наступні:

  • двоє і більше родичів мають рак одного і того ж органу (наприклад у двох родичок рак молочної залози, або рак матки);
  • двоє і більше родичів першого ступеня спорідненості мають рак різної локалізації (наприклад, рак шлунка, матки, легені, саркоми);
  • троє і більше родичів з гормонообумовленими пухлинами (наприклад, рак молочної залози, рак яєчника, рак матки);
  • рак гормональних органів (рак щитоподібної залози і рак наднирника);
  • у родичів пухлини виникають в одних і тих же органах, часто вражаються парні органи (обидві молочні залози, обидві нирки);
  • у близнюків пухлини виникають в одному віці і в одних і тих же місцях;
  • пухлини у кожному наступному поколінні виникають у більш молодому віці.

Саме на останній факт треба звернути особливу увагу, тому що на думку багатьох людей рак виникає лише у зрілому віці. На превеликий жаль, за останні два десятиріччя рак значно „помолодшав“, тобто виникає у молодих осіб. Існують також інші синдроми, при яких у сім’ях спостерігається агрегація як злоякісних, так і доброякісних пухлин. Незважаючи на численні дослідження раку, до цього часу остаточно не встановлено — пухлини із сімейного ракового синдрому мають кращий клінічний перебіг чи гірший.

Представникам родин із сімейним раковим синдромом можна порадити наступні методи профілактики:

Перш за все, хочу сказати, що хоча у нашій країні така профілактика поки що на початкових етапах, робота онкогенетичних регістрів в інших країнах вселяє надію на їхню результативність. Профілактика раку у членів родин із сімейним раковим синдромом у наших умовах заключається в онкогенетичній консультації для оцінки характеру спадковості і ризику розвитку патології. Наступний етап — це повне клінічне і лабораторне обстеження, обов’язковий візит до мамолога, онкогінеколога, онколога, спеціаліста з ультразвукового дослідження внутрішніх органів і надалі регулярні візити до онкологів за наявності у родині спадкових форм раку. Необхідним етапом є також і визначення мутацій генів, при яких збільшується ризик розвитку раку молочної залози, але такі дослідження проводяться лише у спеціальних лабораторіях. За всіма правилами онкогенетичного консультування потрібно було б на кожну сім’ю завести генетичний паспорт і за цими даними створити районні чи міські реєстри раку з подальшим проведенням періодичних поглиблених досліджень стану здоров’я. На даний момент головне — це діагностувати пухлинний процес на доклінічній стадії або ранній стадії раку, коли можна провести радикальне лікування, що забезпечить тривале життя.

Що таке скринінг раку молочної залози.

Важливою проблемою є скринінг пухлин молочної залози. Саме понят­тя «скринінг» включає в себе використання різних тестів або методів дослі­дження з метою виявлення безсимптомного процесу, тобто даний метод вико­ристовується серед практично здорового населення.

При проведенні скринінгу зазвичай не вдається поставити точний діагноз, однак інформація, яку отримують, дозволяє запідозрити захворювання та, що особливо важливо, намітити необхідні діагностичні процедури. Можливості скринінгу слід розглядати окремо для кожного різновиду раку, тому що даний вид профілактичного дослідження дуже ефективний при одних локалізаціях зло­якісних пухлин і зовсім неефективний - при інших. Головним критерієм ефек­тивності будь-якого скринінгу, на думку експертів ВООЗ, є зниження смерт­ності населення.

На основі розробок ВООЗ і Міжнародного протиракового союзу виділено три категорії ефективності скринінгу злоякісних пухлин:

  • категорія - скринінг ефективний, тобто в результаті його проведення відмічається зниження смертності населення. До цієї категорії можна включи­ти скринінг РГЗ у жінок старше 50 років під час огляду лікаря та мамографії, який дозволяє знизити смертність на ЗО %; скринінг раку шийки матки з вико­ристанням гінекологічного огляду і цитологічного дослідження мазків з поверхні шийки матки та ендоцервікса. Проведений 1 раз у 2-3 роки у жінок 20-65 років скринінг дозволяє знизити смертність на 50-60 %. Ці дані сьогодні є найбільш вражаючими.
  • категорія - неефективний скринінг, тобто відсутність зниження смертності населення. Так, декілька значних міжнародних досліджень, проведених у США, Канаді, Англії, показали неефективність скринінгу при виявленні раку легень з використанням флюорографії, цитологічного дослідження мокротиння, анкет­ного методу.
  • категорія - дослідження, при проведенні яких немає статистично вірогід­них даних ні про його позитивний вплив, ні про його неефективність. Профі­лактичні дослідження, спрямовані на виявлення більшості злоякісних пухлин, належать саме до цієї категорії. У першу чергу, враховуючи високу захворю­ваність і смертність, слід сказати про скринінгові програми з виявлення раку шлунка. Спроби використання анкетного методу рентгенофлюорографії при скринінгу раку шлунка не мали успіху й показали його повну непридатність. Позитивні результати з виявлення ранніх форм раку шлунка були одержані в Японії при широкому використанні фіброгастроскопії, однак розглядати цю діаг­ностичну процедуру як метод скринінгу сьогодні неможливо.

Відсутність ефективності скринінгової програми було показано при про­веденні лікарського огляду і мамографії у жінок до 50 років. Поки ще не от­римано вірогідних позитивних результатів і від впровадження методу само­обмеження грудних залоз, хоча попередні дані дозволяють сподіватися на це.

Зростання захворюваності на онкогінекологічну патологію корелює з по­гіршенням інших показників здоров’я жінок, і в першу чергу зі збільшенням кількості хвороб, що передаються статевим шляхом, жіночої неплідності, доб­роякісних новоутворень грудної залози, ендокринних захворювань, у тому числі порушень менструального циклу.

Які існують методи діагностики доброякісних і злоякісних пухлин молочної залози?

Крім огляду та пальпації молочних залоз, лікарі призначають обстеження на мамографі. В онкодиспансері є три таких апарати, один із яких пересувний - для обстеження пацієнтів у віддалених районах області. Також мамографи працюють у лікарнях Нововолинська, Ковеля, Любомля й у першій поліклініці Луцька. Діагностична ефективність методу при клінічних проявах хвороби досягає 98%, а при раку, що не пальпується, - 60-70%. Через променеве навантаження на груди мамографію, як правило, призначають із 35 років. До 35 років використовують УЗД. Його роль у діагностиці патологічних змін у молочних залозах досить значна. При виявленні підозрілих утворів використовується й тонкоголкова біопсія під ультразвуковим наведенням. Таке комплексне поєднання різних методів дослідження гарантує правильний діагноз у 95-97% обстежень.

Що таке самообстеження молочних залоз та його як його проводити?

Важливим фактором для зниження раку молочної залози на будь-якій стадії є вміння жінок самообстежити себе. Ефективність цього методу вивчено в багатьох країнах світу під егідою ВООЗ. Самообстеження слід проводити один раз на місяць у перший тиждень після менструації, бо в цей час молочні залози не напружені та не збільшені, а жінки в менопаузі повинні проводити його в певний день місяця (наприклад, в день свого народження). Здійснюють обстеження у ванній кімнаті перед дзеркалом. Перший момент - огляд. Жінка стає перед дзеркалом з піднятими догори руками і добре оглядає свої молочні залози, порівнює їх величину, виявляє нерівності на поверхні шкіри, тріщини та перевіряє, чи є виділення із сосків.

Другий момент - пальпація. Пальпацію необхідно проводити в лежачому положенні, підставивши під лопатку подушечку або валик. Пальпацію молочної залози виконують усією протилежною рукою ніжно, без натискання. Дослідження проводять в трьох положеннях: рука вгору за голову, рука в сторону та вздовж тіла. Спочатку пальпують зовнішній бік залози, йдуть пальцями від соска назовні, потім - внутрішній бік від соска до грудини. Треба помірно натиснути на ареолу та сосок і перевірити, чи немає виділень, потім пальпувати підпахові впадини та надключичні ямки з метою виявлення збільшених лімфовузлів.

Самообстеження дозволяє різко зменшити частоту ІІІ та ІV стадій раку молочної залози.

Активне виявлення передракових захворювань, мікроінвазивного раку та мінімальних форм пухлин, що не пальпуються, можливе при проведенні мамографії, термографії та ультразвукового дослідження. Жінкам з низьким ступенем ризику мамографію слід виконувати один раз на 3-5 років, а з високим ступенем ризику - щорічно. Її слід проводити жінкам до 35-річного віку лише при виявленні змін в глибині молочної залози, у віці 35 років та більше - без ознак захворювання.

Що можна виявити при такому самообстеженні?

Найчастіше, звичайно, різноманітні доброякісні процеси: мастопатії, фіброаденоми, кісти, виділення із соска. Набагато рідше — ракові пухлини, збільшені лімфатичні вузли. Жінку має насторожити при такому самообстеженні зміна форми й величини грудей, затвердіння або потовщення, висипання, виямки або горбики на шкірі, біль. На сосках — кров’яні або безбарвні виділення, намокання чи висипи на соску або навколо нього, затвердіння, втягнення. Насторожити має і припухлість у пахвових ділянках. Варто зауважити, що при певних навичках жінка може самостійно знаходити патологічні утворення в молочних залозах від 0,5 до 1 см у діаметрі. А це має велике значення саме для ранньої діагностики раку.

Рак грудей та ожиріння загрожує дівчаткам, матері яких під час вагітності захоплювалися жирним

Жінки, які під час вагітності харчуються жирними продуктами, у разі народження дівчинки, з високою ймовірністю «подарують» своїм дочкам ожиріння або рак молочної залози. Лікарі з Університету Окленда в Новій Зеландії виявили, що дієта з високим вмістом жирів під час дозрівання ембріона шкідлива для майбутнього здоров'я дівчаток, оскільки таке харчування викликає ранню статеву зрілість, гормональний збій у підлітковому віці, порушення щомісячних менструальних циклів і збільшення ризику ракових пухлин у грудній області.

Жири, отримані матір'ю під час вагітності, позначаються на розвитку організму дитини, особливо у дівчаток. Це закладає основи для проблем ожиріння, так як малятка у таких матерів народжуються вже з великою кількістю жирів у тілі, від яких важко позбутися, навіть якщо в майбутньому дитина буде харчуватися правильно. Педіатри рекомендують мамам виключити з харчування всі смажені страви, особливо м'ясні /різні сосиски, ковбаси, відбивні, бекон, салямі /і солодке, а також вибирати знежирене молоко та йогурти, в основному готувати їжу на пару і споживати більше риби та птиці. Жирні продукти змінюють вироблення важливих гормонів в жіночому організмі, пояснює доктор Дебора Слобода, включаючи збільшені рівні стероїдного статевого гормону прогестерону, а комбінація передродових і післяпологових факторів харчування зачіпає репродуктивне дозрівання, репродуктивну здатність і здоров'я дівчаток.

Чи впливає харчування на ризик захворювання.

Як було зазначено вище, надлишкова маса тіла та вживання їжі, що містить велику кількість жирів є факторами ризику захворювання на рак молочної залози. Сучасні дослідження зазначають, що деякі продукти харчування здатні знижувати або підвищувати ризик розвитку раку молочної залози.

  1. 1. питома вага жирів в щоденному раціоні не повинна перевищувати 30%;
  2. 2. слід заміняти тваринні жири рослинними;
  3. 3. необхідно обмежити вживання кондитерських виробів, цукерок, шоколаду, вершків, жирних сортів сиру та м’яса, копченостей;
  4. 4. віддавайте перевагу білому м’ясу та рибі;
  5. 5. щоденно вживайте різноманітні свіжі овочі, фрукти та соки;
  6. 6. збільшуйте вживання клітковини (хліб з борошна грубого помолу, каші, багаті на клітковину овочі, особливо свіжі, зелень, бобові);
  7. 7. не зловживайте алкогольними напоями.

Чи може виникати рак унаслідок травми молочної залози?

Без сумніву, може. Згідно зі статистикою, у кожної третьої жінки за рік-півтора до виявлення хвороби було травмування молочної залози: удар, здавлення, укус. І це має наукове пояснення, бо утворена на місці травми сполучна тканина набуває здатності виробляти естрогени (один із двох типів гормонів, що виділяються зрілим яєчником) поза яєчниковим шляхом. Причому їх місцева концентрація в молочній залозі може зростати в десятки разів вище норми.

Запорукою успіху в боротьбі проти раку молочної залози є рання діагностика або скринінг - виявлення пухлини до появи симптомів (ознак) захворювання. Тільки спільні зусилля самої жінки і лікарів, а також використання методів ранньої діагностики: мамографії та клінічного дослідження можуть дати позитивний результат.