Блог

Гнійні захворювання шкіри: причини виникнення та методи лікування

11 трав.

Зазвичай пацієнти вважають, що гнійні захворювання шкіри є малозначними, тому дуже часто борються з ними самостійно, народними методами, а це дуже неправильно. Адже ці захворювання можуть призвести до поганих наслідків.

Фурункул - гнійне захворювання шкіри, яке зустрічається найчастіше.

Це гнійне захворювання волосяного мішочка і потових залоз, які розміщені поряд. Утворюється в результаті травм через гоління і погану гігієну. Тоді закупорюється вихід з волосяного мішечка і потових залоз. Додається інфекція. На цьому місці з'являється почервоніння, біль, локальне підвищення температури. В той момент люди, як правило, користуються народними методами, намащуючи мазь «Вишневського» чи накладаючи варене листя капусти, або використовуючи алоє. Пацієнти зазвичай також пробують самостійно видавити гнійник. Але, як правило, видавлюють лише верхню його частину, нижня залишається. Окрім того, під час видавлювання утворюється гематома (крововилив, який є дуже добрим харчовим середовищем для мікроорганізмів). Опісля на тому місці виникає абсцес. Наступний етап розвитку захворювання – прорив гнояка назовні.

Ще одне захворювання – карбункул.

Це інфікована ділянка з декількох потових залоз і волосяних мішечків, котрі зливаються і в результаті виникає одне загальне з багатьма гнійними стержнями поле, утвір з некрозом (відмиранням якоїсь частини підшкірної клітковини). Це уже набагато складніше захворювання, яке характеризуються, як правило, наявністю високої температури і недомаганням. З місця захворювання продукти життєдіяльності мікроорганізмів (токсини) всмоктуються у кров і спричиняють таку симптоматику.

Крім того, до гнійних захворювань шкіри відносяться гідраденіти.

Це запалення особливих потових залоз, які знаходяться у двох місцях тіла – під пахвами та на пахових ділянках. Дане захворювання має тенденцію до швидкого прогресування. Тобто, якщо сьогодні був лише один незначний утвір у паховій ділянці, то за декілька днів їх може стати багато. А потім вони зливаються і виникає один великий абсцес. Він дуже болючий і спричиняє високі гарячки та погане самопочуття. Гідраденіти частіше всього виникають при неправильній гігієні у зонах даних потових залоз. Для прикладу, людина зранку поголилась під пахвами, не обробила місця гоління антисептиком. А потім іде на роботу, де працюючи, виділяється піт, котрий може зміщуватись з пилом, мікроорганізмами і в результаті цього утворюються гідраденіти. Застосування сухих кулькових дезодорантів після гоління також сприяє їхньому утворенню. Тому з метою профілактики гідроденітів бажано голитись ввечір, обробляти ділянку гоління антисептиком (70-відсотковим спиртом). І до ранку пошкоджений шар шкіри відновиться.

Щодо лікування, то є загальнохірургічне правило: там де є гній, його треба видалити.

«У багатьох людей є думка про те, що можна вигрівати, ставити мазі. Це пов'язано з тим, що в давні часи не було місцевої анестезії, вона з'явилась фактично після Другої світової війни. Саме тоді виникла можливість знеболювати дані процеси. До того будь-які хірургічні втручання були дуже болючі. А загальний наркоз для гнійних захворювань шкіри застосовувати нераціонально. Через це наші бабусі-прабабусі пам'ятають, що то не треба нікуди з тим йти до хірурга, а можна попробувати самостійно лікуватись. Ця думка є невірною, бо процес від вигрівання і мазьових пов'язок прогресує – кількість гною та інфекції збільшується і ми не можемо спрогнозувати, як спрацює імунна система пацієнта», - розповідає хірург МЦ "Медхауз" Остап Беркій.
Окрім того, наголошує, що зі звичайного фурункула може виникнути фурункульоз, а це захворювання, з яким значно важче і довше боротись. Тому, коли є нагнійні утворення, то варто звернутись до хірургів, які мають визначити правильне лікування.

Якщо тільки перша стадія і почервоніння, то можна ставити компреси, до яких додається також антибітико- та протизапальна терапія.

Інколи можна здійснювати фізпроцедури чи огрівання. Деколи такі захворювання можуть пройти без нагноєнь. Але, коли є нагноєння, то їх обов'язково треба розкривати хірургічним шляхом під місцевою анестезією. Після того має бути відповідне лікування і хворий, як правило, достатньо швидко видужує.

Copyright © 2021 Медичний центр MEDHOUSE. Всі права захищені.