Відчуття тривоги за близьких чи з приводу подій, які відбуваються у вашому житті, є цілком нормальним явищем. Втім, якщо ця емоція переходить у стан і затягується, не піддається контролю, тоді вона потребує корекції.
Тривожний стан – психо-фізіологічний стан організму, який спричиняють стреси.
Він характеризується внутрішньою тривогою, неспокоєм, який ніби поглинає людину.
Лікування тривожного стану в МЦ «МЕДХАУЗ»
Лікар-невролог МЦ «МЕДХАУЗ» Галина Шупенюк розповідає, що тривожний стан є наслідком відсутності дофаміну в організмі людини – біологічно активної хімічної речовини, яка викликає почуття щастя.
Статистика свідчить про зростання тривожних розладів у людей у цілому світі. Оскільки суспільство має брак живого спілкування. Натомість все більше стає поширеним віддалене спілкування з допомогою гаджетів. Як наслідок, людина замикається в собі, а коли виходить в соціум, в неї виникає внутрішній страх, який є захистом організму. Відповідно розвивається тривожний стан.
Причинами тривожного стану можуть стати незадоволеність життям, малозабезпеченість, робота, яка не подобається, погані стосунки в сім’ї. Все це неабияк впливає на психо-фізіологічну систему.
Ознаки тривожних станів
Фізичні: порушення сну, прискорене серцебиття, м’язова слабкість, втомлюваність, біль за грудиною, головний біль, задишка, тремор рук, неспокій, біль в животі, діарея.
Емоційні: відчуття внутрішньої тривоги – тремор в душі, порушення концентрації уваги, подразливість, нічні жахіття, відчуття дежавю.
Поведінкові: людина постійно говорить про стрес, уникає ситуацій, з якими боїться справитись, звужується соціальне коло спілкування – стає все менше людей, яким вона довіряє, зменшує фізичні навантаження, може топтатися на місці, не знаючи, що їй робити.
Коли людина у тривозі, в неї можуть з’являтися суїцидальні думки, вона замикається в собі, не розвивається, уникає інших людей, відбуваються порушення пам’яті, уваги.
Галина Іванівна розповідає, що дуже часто виникають тривожні стани у дітей, особливо у підлітків. Причиною цього є недостатнє спілкування з однолітками, замість прогулянок та ігор на свіжому повітрі діти дедалі частіше надають перевагу віртуальним іграм. Внаслідок цього вони стають замкнутими, підвищується ризик тривожного стану.
Що робити?
Якщо тривогу не пролікувати на початковій стадії, вона переходить в глибший стан, і аж до депресії. Людина стає незахищена сама перед собою.
