У нормі жінка зберігає репродуктивну функцію до 45-50 років. Протягом життя оваріальний резерв яєчників поступово виснажується, репродуктивна функція згасає, і настає клімакс.
Однак у 5% жінок відбувається передчасне виснаження оваріального резерву, що призводить до повного або часткового припинення функції яєчників.
Синдром виснаження яєчників часто називають ранньою менопаузою. Кількість фолікулів знижується, а овуляція просто не відбувається. Як правило, виснаження яєчників відбувається у жінок віком до 40 років.
У деяких випадках синдром раннього виснаження яєчників виникає через розвиток аутоімунних процесів в організмі. Це означає, що у жінки виробляються антитіла, які чинять негативний вплив на тканини органів. Зазвичай таке спостерігається, коли жінка страждає аутоімунними патологіями органів, які виробляють гормони.
Причинами здебільшого виступають:
- хімієтерапія, прийом деяких лікарських засобів;
- вроджена особливість: критично мала кількість фолікулів;
- хромосомні порушення;
- вроджені мутації гена MFR-1;
- перенесені оперативні втручання на яєчниках;
- спайковий процес у яєчниках;
- аутоімунні захворювання.
У пацієнток з прихованою або первинною яєчниковою недостатністю прояви порушення можуть бути відсутні. Єдиною скаргою таких жінок може виявитися відсутність бажаної вагітності.
Симптоматика
Симптоматика синдрому виснаження яєчників така ж, як і при самому клімаксі. З самого початку пацієнтки звертають увагу на те, що їх менструальний цикл став нерегулярним. Менструації приходять не кожен місяць, відрізняються мізерністю, а потім пропадають зовсім.
Симптоми прояву захворювання можуть полягати в наступному:
Приливи жару, підвищене потовиділення. Зазвичай таке проявляється несподівано, в нічний час доби, після стресової ситуації, прийому великої кількості їжі, перепадів температури у зовнішньому середовищі. Пацієнтка почуває своє серцебиття, відчуває хворобливість в області грудної клітини.
Зміни психоемоційного стану. Хвору турбує дратівливість, плаксивість, схильність до депресій. Якщо у неї є будь-які психічні відхилення, то вони можуть загостритися. Також виникають проблеми зі сном і статевим життям.
Порушення в урогенній зоні. Через виснаження яєчників в організмі з’являються зміни слизової оболонки піхви і вульви. Пацієнтки відзначають сухість, свербіж в інтимній області та каналі сечовипускання. Сексуальне життя жінки приносить неприємні відчуття.
Старіння. У хворої шкіра перестає бути пружною, стає тонкою, на ній з’являється безліч зморшок. Змінюються і волосся, вони відрізняються тьмяністю, ламкістю, сухістю, надмірним випаданням. Також погано позначається хвороба і на нігтях.
Збій метаболізму в організмі. Часто спостерігається порушення роботи щитоподібної залози, яке призводить до тиреотоксикозу. В результаті у пацієнтки тремтять руки, підвищується тиск, серцебиття і температура тіла, виникають спалахи гніву.
Якщо хворі не займаються лікуванням, згасання функції яєчників буде тільки прогресувати, що сильно погіршить якість життя жінок. Крім того, можливе зниження лібідо, зміни настрою (депресія), а також атрофічний вагініт, остеопороз на фоні естрогенної недостатності.
Лікування
Перед плануванням курсу лікування необхідно звернути увагу на декілька вирішаючи питань, які включають в себе загальний стан жінки, її емоційну стабільність, стан опорно-рухового апарату, сексуальну функцію, репродуктивну функцію.
Необхідно зібрати детальний анамнез і пройти гінекологічне обстеження за допомогою УЗД органів малого таза. Іноді може знадобитися проведення додаткових лабораторних досліджень (ФСГ, АМГ, естрадіол) для підтвердження діагнозу.
Тактика лікування буде залежати від ступеня вираженості проблеми. У більшості випадків доцільним буде проведення гормональної замісної терапії, аби відтермінувати припинення репродуктивної функції та дати можливість жінці завагітніти.
Чи можна запобігти передчасному виснаженню яєчників?
У віці 20-25 років рекомендуємо кожній молодій жінці перевірити свій оваріальний резерв. Якщо з’ясовується, що запас передчасно знижений – дається рекомендація щодо планування вагітності. Якщо з певних причин у жінки немає можливості планувати вагітність найближчим часом, проводиться вітрифікація (збереження) ооцитів в молодому віці з метою їх подальшого запліднення в майбутньому.
