Дуоденіт – це запальне захворювання дванадцятипалої кишки, яке часто поєднується із запаленням шлунка. Найчастіше він розвивається в поєднанні з гастритом і позначається як гастродуоденіт.
Дванадцятипала кишка є одним з найважливіших органів травлення, де їжа піддається обробці низкою травних соків, що підготовляють їжу до подальшого травлення і всмоктування в кишківник. Крім того, у дванадцятипалій кишці виробляються гормони, які регулюють діяльність травної системи та обміну речовин.
Залежно від стадії захворювання та його перебігу розрізняють гострий та хронічний дуоденіт.
Важливо звернути увагу на симптоматику і приступити до лікування при перших проявах захворювання, щоб уникнути переходу в хронічну форму і структурних змін, які призводять до перебудови слизової оболонки. Є всі шанси вилікувати дуоденіт в гострій формі, якщо вчасно звернутися за кваліфікованою допомогою!
До основних симптомів цього стану належать:
- біль в животі, “голодні” болі натщесерце, переймоподібні болі в тому числі нічні напади;
- нудота та блювота;
- важкість у шлунку;
- печія та кисла відрижка;
- поганий апетит;
- зниження працездатності, занепад сил;
- послаблення кишківника;
- метеоризм.
Іноді ознаки захворювання схожі з симптоматикою гастриту, виразки дванадцятипалої кишки або шлунка. Тому, діагноз повинен встановлювати тільки гастроентеролог. Не займайтеся самолікуванням.
Причини виникнення дуоденіту
Основними причинами дуоденіту в більшості випадків є — бактерія Helicobacter Pylori (Хелікобактер пілорі), неправильне розташування органу і порушення вироблення кишкою гормонів.
Робота шлунково-кишкового тракту та здоров’я окремих його відділів безпосередньо залежить від якості харчування людини, її харчових звичок, зловживання алкоголем і тютюном, наявних стрес-факторів і емоційного стану. Крім цих факторів причиною розвитку дуоденіту може бути довготривале застосування лікарських засобів, хвороби шлунку, печінки, підшлункової залози та жовчного міхура.
Діагностика та лікування дуоденіту в Івано-Франківську
Клінічна картина хвороби та анамнез пацієнта дають лікарю-гастроентерологу первинну інформацію. Для уточнення діагнозу він може призначити інструментальні та лабораторні обстеження: езофагогастродуоденоскопію (ЕФГДС) чи дуоденоскопію, УЗД-діагностику органів черевної порожнини, аналіз шлункового соку, крові, (склад і кислотність), копрограму, загальний аналіз крові.
Лікування дуоденіту вимагає системного підходу з обов’язковим виявленням та усуненням першопричини патології. Крім медикаментозної терапії пацієнту призначається дієта та дотримання режиму. Після усунення запального процесу та відновлення нормальної роботи дванадцятипалої кишки обов’язково дотримання здорового раціону та відмова від звичок, що можуть спровокувати повернення хвороби.
Рання постановка діагнозу дозволяє вчасно почати терапію та уникнути переходу захворювання в хронічну стадію.
