Хвороба Крона- тяжке запалення тканин кишківника, при якому вражається слизова оболонка. Зазвичай вона розвивається у кінцевому відділі тонкої або товстої кишки і може вражати будь-який відділ травної системи, зокрема анус, шлунок, стравохід і навіть рот. Хвороба Крона та виразковий коліт, з яким її часто плутають, являють собою групу запальних захворювань кишківника.
Згідно з новими статистичним даним ця патологія вражає близько 30-50 осіб на 100 000 жителів, ця цифра вище в індустріально розвинених країнах. Також спостерігається тенденція до ураження захворюванням людей все більш молодого віку (15-30 років), а також осіб, старших 70 років, що робить проблему особливо актуальною.
Типовими для цього захворювання є сегментарні запальні зміни, розділені ділянками здорової тканини. Запальний процес розпочинається у слизовій оболонці, поступово уражає усі шари стінки ШКТ, призводить до її руйнування та фіброзу і утворення нориць та стенозів. Етіологія невідома.
Хвороба має хронічний багаторічний перебіг, зазвичай чергуються періоди загострень та ремісій, однак часто симптоми спостерігаються постійно та спричинюють значну інвалідизацію і необхідність виконання хірургічної операції з приводу ускладнень захворювання (60 % хворих через 10 років); рецидиви після оперативного лікування — до 70 %.
Перші симптоми хвороби Крона
При такій патології, як хвороба Крона, перші симптоми часто або слабо виражені і не звертають на себе уваги хворого, або зовсім відсутні. Це головна причина пізньої діагностики захворювання, тому дуже важливо вміти вчасно розпізнати захворювання і звернутися до лікаря.
Всі симптоми хвороби Крона можна розділити на кишкові та поза кишкові. Більшу частину клінічної картини становлять кишкові прояви.
До них відносять наступне:
- Часті, тривалі болі в животі, спазми, нерідко нагадують біль при гострому апендициті.
- Нудота, блювота.
- Здуття кишківника.
- Діарея від 2-3 до 8-10 разів на добу. У калі може бути присутнім гній, кров, слиз.
- Втрата ваги.
Крім цього, присутні ознаки інтоксикації — загальна слабкість, нездужання, підвищення температури тіла, часто хвилеподібного характеру.
До поза кишкових симптомів хвороби Крона відносять наступне:
- З боку очей може спостерігатися кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт, увеїт.
- Ураження суглобів.
- Ураження слизової рота у вигляді афтозного стоматиту.
- Шкірні прояви, наприклад, піодермія, вузлова еритема.
- Ураження печінки і жовчовивідних шляхів — холангіт, жирова дистрофія печінки, цироз
- Ураження нирок — цистит, нефролітіаз, гідронефроз, пієлонефрит, амілоїдоз.
Методи діагностики хвороби Крона
Для постановки діагнозу слід враховувати дані анамнезу, клінічного огляду, а також додаткових методів дослідження — лабораторних та інструментальних.
Діагностика хвороби Крона включає наступне:
- Загальний і біохімічний аналіз крові.
- Бактеріологічне дослідження калу.
- Колоноскопія і ендоскопія з подальшим гістологічним дослідженням.
- Рентгенологічне дослідження.
- КТ.
- МРТ.
- УЗД черевної порожнини.
Наслідки хвороби Крона
Прогноз захворювання несприятливий у разі тотального ураження кишківника. Воно загрожує розвитком таких несприятливих наслідків, як:
- кишкові кровотечі;
- свищі та стриктури кишківника;
- абсцеси;
- кишкова непрохідність;
- перфорація (порушення цілісності кишкової стінки);
- токсична дилатація товстої кишки;
- анемія;
- малігнізація (трансформація у злоякісну форму).
Лікування хвороби Крона в Івано-Франківську.
Лікування полягає в усуненні симптомів у період загострення і запобіганні рецидивів, що вдається досягти завдяки гальмуванню неадекватної імунної відповіді (шляхом застосування протизапальних та імуносупресивних препаратів). На повне одужання розраховувати не варто, проте можна домогтися тривалої ремісії.
Лікування є довічним – пацієнти повинні постійно перебувати під наглядом лікаря. Протипоказано самовільно припиняти прийом ліків, навіть якщо симптоми зникли. Підтримуюча терапія – найефективніший метод профілактики рецидивів. Ремісія може тривати багато років.
Досвідчені лікарі-гастроентерологи МЦ «Медхауз» у Івано-Франківську допоможуть в постановці діагнозу та якісному лікуванню даного захворювання.
