Мамопластика – це можливість для жінок назавжди позбутися комплексів. Після пластики грудей пацієнтка набуває психологічний комфорт та впевненість у сексуальній привабливості. Пластична операція грудей дозволяє пацієнтці навіть після хірургічного лікування онкології відчути себе жінкою.
Мамопластика або збільшення грудей – це пластична операція, спрямована на поліпшення форми жіночих грудей. Збільшення грудей або заміщення грудей – одне з найбільш популярних втручань у галузі естетичної хірургії.
Під мамопластикою розуміють різні види хірургічних втручань:
Збільшення грудей. Об’єм молочних залоз збільшується завдяки ендопротезам або власній жировій тканині пацієнтки (ліпофілінг). Операція може знадобитися при невеликому розмірі або в разі, коли одна молочна залоза більша, ніж інша.
Корекція грудей. Необхідна при вроджених аномаліях або зміщенні раніше встановленого імпланта.
Редукційна мамопластика. Зменшення молочних залоз при їх надмірно великому обсязі.
Підтяжка (мастопексія). Допомагає позбутися птозу (опущення) молочних залоз після грудного вигодовування або в результаті вікових змін.
Корекція сосків. Зміна їх розташування або форми необхідна при вроджених і набутих дефектах.
Реконструкція грудей. Проводиться після мастектомії (хірургічного видалення раку разом з молочною залозою) або серйозних травм. Для відновлення грудей застосовуються імпланти або шкірно-жирова тканина пацієнтки.
Які показання до мамопластики
- Мікромастія або гіпоплазія молочних залоз (невеликий розмір молочних залоз).
- Асиметрія молочних залоз (набута та вроджена).
- Мастоптоз або провисання молочних залоз (в результаті грудного вигодовування та вікових змін).
- Мастектомія (ампутація молочної залози).
- Бажання пацієнта.
- Косметичні дефекти.
- Гінекомастія (збільшені груди у чоловіків).
Звичайно, як і кожне оперативне втручання, мамопластика несе за собою певні ризики, тому вона потребує ретельної підготовки та пошуку оптимальних методів вирішення проблеми.
Протипоказання до пластики грудей
Пластика грудей проводиться за бажанням жінки при умові відсутності протипоказань. Робити операцію не можна при таких проблемах зі здоров’ям:
- крові, зокрема, порушення згортання;
- інфекційні хвороби, включаючи простуду;
- цукровий діабет;
- загострення хронічних хвороб нирок, печінки або інших органів;
- артеріальна гіпертонія у важкій формі;
- варикозне розширення вен;
- серцево-судинні захворювання;
- психічні розлади;
- злоякісні пухлини;
- мастит.
Відкласти операцію слід також при вагітності та лактації.
Найперший етап — консультація пластичного хірурга з оглядом, оскільки іноді проблема буває дещо гіперболізованою і не потребує оперативного втручання. Бувають жінки, особливо дівчата підлітки, які незадоволені своїм тілом, і в такому випадку консультація психолога чи психотерапевта є більш актуальною.
Як підготуватися до проведення мамопластики?
Як і будь-яка інша операція, мамопластика вимагає ретельної підготовки, яка полягає в проведенні комплексу діагностичних заходів, а також тимчасової відмови від паління, алкоголю і вживання ліків і продуктів, що впливають на в’язкість крові. З лабораторних і інструментальних досліджень перед операцією треба обов’язково пройти й здати:
- загальні аналізи крові й сечі для того, щоб переконатися у відсутності гострих і загострених хронічних захворювань;
- ЕКГ — стандартний етап передопераційної підготовки;
- мамографію та УЗД молочних залоз для візуалізації операційної області й виявлення можливих патологій, які можуть завадити проведенню пластики.
Сама операція проходить за пару годин (все, звичайно, індивідуально і залежить від того, наскільки складне втручання потрібне) у декілька етапів, властивих будь-якій іншій операції:
- розмітка операційного поля;
- проведення анестезії — застосовується загальний наркоз, оскільки операція триває декілька годин;
- пошаровий розріз тканин (у випадку з грудьми це пахвовий, субмамарний або ареолярний доступ — частіше використовується останній, оскільки залишає найменш помітний слід на шкірі);
- безпосередньо пластика — підтяжка, встановлення імпланта, або навпаки — видалення частини клітковини й шкірних покривів для зменшення грудей.
Після операції знадобиться декілька годин під спостереженням лікаря, щоб виключити ризик ранніх ускладнень, а потім — нетривалий реабілітаційний період.
Як проходить реабілітація після мамопластики?
Процес відновлення після збільшення грудей проходить під суворим контролем досвідченого лікаря. Результати операції залежать не тільки від професіоналізму фахівця, але і від повноцінного дотримання лікарських призначень.
Для того, щоб зробити реабілітацію після збільшення грудей легкою та комфортною, радимо дотримуватися наступних простих порад:
У перші дні після операції можливі дискомфорт, незначні больові відчуття, а також набряки в проєкції встановлених імплантатів. Це нормальна реакція організму, яка не потребує лікування.
Зазвичай косметичні шви знімають на 10-14 днів.
З метою стабільної фіксації імплантатів протягом 1 місяця використовується спеціальна білизна – бюстгальтер, який підтримує форму грудей. Така білизна створює компресію, яка запобігає розвитку гематоми та інших ускладнень. У цей період потрібно обмежитися спортом та сексуальною близькістю.
Чи впливає пластика грудей на розвиток онкології?
Сучасні грудні імпланти виготовляються з гіпоалергенних матеріалів, які не містять канцерогенів, тому ризик розвитку злоякісних пухлин зведений до нуля. Доведено, що пластика грудей ніяк не пов’язана з раком молочних залоз.
Один із міфів свідчить, що після мамопластики не можна годувати дитину грудьми, тому робити операцію слід після вагітності. Наші пластичні хірурги проводять операції таким чином, що тканини, які відповідають за вироблення молока, залишаються незміненими. До того ж в імплантатах міститься безпечний наповнювач, який не впливає на склад материнського молока. Після збільшення грудей жінки можуть виносити дитину та вигодувати її грудьми.
Кожна жінка мріє бути красивою, успішною і коханою, але не слід забувати, що на першому плані має бути природна краса та здоров’я. Первинним завданням пластичного хірурга є лікування та виправлення дефекту, що є причиною дискомфорту і можливо в подальшому розвитку захворювання. Тому, перед тим як зважитися на оперативне втручання, прогнозуються віддалені наслідки, оцінюються ризики та можливі ускладнення. Лише за умови такого підходу до проблеми, операція є виправданою.
