У 80% випадків тонзиліти спровоковані бета-гемолітичним стрептококом, в інших – причиною є різні бактерії, стафілококи, грибкові мікроорганізми. При несвоєчасно розпочатому лікуванні вогнище запалення поширюється далі і вражає навколишні м’які тканини, тонзиліт переходить в гостру фазу.
Тонзиліт – це хронічне запалення піднебінних мигдалин (гланд), одного з «гвинтиків» імунної системи. Саме мигдалини першими приймають удари бактеріальних і вірусних інфекцій, а тому й самі у певний момент можуть стати джерелом інфекції.
У нормі на слизовій оболонці і в глибині піднебінних мигдаликів, завжди присутня, як нормальна, так і умовно-патогенна мікрофлора, в природних концентраціях, що не викликає запальних процесів. Як тільки відбувається інтенсивний ріст бактерій (що надходять ззовні, чи присутніх умовно-патогенних бактерій), мигдалики починають активно функціонувати, нормалізуючи стан – і все це відбувається непомітно для людини. При порушенні балансу мікрофлори різкий ріст бактерій може викликати гостре запалення.
Якщо такі запалення стають затяжними, часто рецидивують і погано піддаються лікуванню та не справляються зі своїми функціями захисту, втрачають здатність до самоочищення і самі виступають джерелом інфекції, тоді і розвивається рецидивуючий тонзиліт.
Якими симптомами проявляється тонзиліт?
Основними симптомами є:
- біль у горлі
- підвищена температура тіла
- утруднене ковтання
- нежить
- кашель
- осиплість голосу
- неприємний запах з рота
- головний біль
- загальна слабкість
Як діагностувати тонзиліт?
Діагностика первинно відбувається на основі скарг, етапності розвитку симптомів і даних огляду. Також лікарем може бути призначений швидкий тест на визначення наявності збудника, або мазок з метою його посіву.
У чому ж небезпека тонзиліту?
Найнеприємнішим у хронічному тонзиліті є те, що він може підтримувати і сприяти прогресуванню інших захворювань, починаючи від частих застуд і гайморитів і закінчуючи алергічними захворюваннями, ревматизмом (небезпечна хвороба, яка вражає серце і суглоби), гломерулонефритом (захворювання нирок).
Причини тонзиліту наступні:
- вірус герпесу
- бактерії стрептококу гемолітичного (групи А)
- хламідіоз
- ангіна (без якісного лікування)
- кір (ускладнення після кору)
- скарлатина
- переохолодження в поєднанні зі зниженням імунітету (саме через зниження імунітету тонзилітом хворіють вагітні)
- гайморит гнійний
- карієс
- вплив шкідливих факторів навколишнього середовища
Заразитися тонзилітом можна двома шляхами: повітряно-крапельним і при безпосередньому потраплянні інфекції у організм іншими шляхами. Якщо гостру форму не лікувати, хвороба не пройде сама і перейде в хронічну форму.
Яке лікування тонзиліту?
У переважній більшості випадків при перебігу без ускладнень, симптоми зменшуються самостійно за 3–4 дні і повністю зникають до 7 доби хвороби.
Частина пацієнтів потребує консервативного лікування, інша – хірургічного лікування (тонзилектомія, тонзилотомія).
Лікування буде залежати від того, що викликало у вас тонзиліт:
Більшість дітей і дорослих хворіють на вірусний тонзиліт (викликаний вірусом), який проходить сам по собі
При бактеріальному тонзиліті (викликаного бактеріями) лікар може призначити антибіотики
Якщо гострий тонзиліт не лікувати або лікувати неправильно, це загрожує не тільки переходом у хронічну форму захворювання, але і у інші ускладнення – гнійні закупорки мигдалин (які необхідно буде видаляти разом з лікарем), постійний неприємний запах з рота, періодичне підвищення температури, постійно збільшені лімфатичні вузли. Лікування медикаментозне, з призначенням постільного режиму і повного спокою.
Для діагностики і отримання рекомендацій для швидкого лікування тонзиліту необхідно звертатися до ЛОР-лікаря.
