Простатит (запалення передміхурової залози)

Сексуальне здоров’я визнається сучасною медициною як одна з важливих складових здоров’я людини. Збереження повноцінного статевого життя сприяє нормальному функціонуванню організму, оптимізує психоемоційну сферу, додаючи впевненості людині, тим самим підвищуючи якість  життя.

Сьогодні поговоримо про найпоширеніше захворювання передміхурової залози — простатит. За статистикою ним хворіє до 50% чоловіків. Відомий вислів «Простатит буває двох видів: простатит «Казанови» та простатит «ченця», обирайте який вам більше подобається» є вірним і сьогодні. Під простатитом «Казанови» мають на увазі інфекційний простатит, який становить до 90%, під простатитом «ченця»-застійний простатит.

Етіологія захворювання

На простатит хворіють чоловіки у 20-50 років у найбільш працездатному та репродуктивному віці. Згідно останніх досліджень на сьогодні у 87% хворих на хронічний простатит визначається умовно-специфічна флора:

  • гарднерела;
  • трихомонада;
  • міко- та уреаплазма;
  • хламідія тощо.

Основним шляхом проникнення бактерій та інших інфекційних збудників є уриногенний висхідний. Частіше це молоді люди, що перенесли змішану інфекцію уретри.
Перебіг простатиту, як правило, не загрожує життю пацієнта, але відрізняється тривалістю з можливим порушенням статевої та репродуктивної функції.
Застій у венах таза й у передміхуровій залозі є другою групою етіологічних факторів простатитів. Насамперед це різні дизритмії статевого життя (перервані статеві зносини, статеві надмірності, збочення, тривала помірність, відсутність регулярності і ритму статевого життя). У результаті неповноцінних еякуляцій, при зловживанні алкоголем та нікотином розвивається хронічне застійне венозне повнокров’я.
Якщо говорити про хронічний простатит, то до 70% випадків він починається повільно і тривало, не маючи специфічної клінічної картини. В таких випадках діагноз ставиться на підставі виявлення рубцевих змін у простаті при УЗД.

Симптоми запалення передміхурової залози

Розрізняють 3 основні групи симптомів:

  • больові;
  • порушення сечовипускання;
  • сексуальні.

Вони мають місце в більшості хворих на хронічний простатит, хоча при зараженні деякими інфекціями, особливо сімейством мікоплазм, у більшості пацієнтів спостерігається тривалий безсимптомний період.
Больові симптоми характеризуються болючими відчуттями в ділянці промежини, що віддають в хрестець, задній прохід, надлобкову ділянку, пряму кишку, уретру, які посилюються після переохолоджень, тривалого сидіння, зловживанням алкоголем.
До порушень сечовипускання відносять часте й болісне сечовипускання малими порціями, тонкий струмінь сечі, нічне сечовипускання.
Виникнення сексуальних симптомів багато в чому залежить від залучення сусідніх органів до запального процесу (сім’яні міхурці, сім’яний горбок), що проявляються трохи прискореною еякуляцією, невеликими неприємними відчуттями при цьому, болісним, стертим оргазмом. Іншим варіантом сексуальної форми хронічного простатиту може бути еректильна дисфункція та/або порушення репродуктивної функції (хворі звертаються в клініку з приводу безпліддя).

Діагностика та лікування простатиту в центрі «Medhouse» в Івано-Франківську

Діагностика хронічного простатиту полягає в зібранні скарг, анамнезу, даних ректального огляду. З лабораторних методів-бактеріоскопія, ПЛР, бактеріологічні, серологічні методи, які допомагають ідентифікувати збудника та УЗД.
Медичний центр Medhouse пропонує комплексне лікування хронічного простатиту в Івано-Франківську, з урахування чутливості збудника до антибактеріальних препаратів, з обов’язковим лікуванням обох статевих партнерів.
Діагностика і лікування простатиту не є простою задачею, потребує терпіння від пацієнта, знань та навичок від лікаря.

Лікування еректильної дисфункції Івано-Франківськ

Однією з проблем, яка суттєво знижує якість сексуального життя пар, є еректильна дисфункція (ЕД), тобто нездатність досягати чи підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для задовільного статевого акту. У наш час еректильна дисфункція дуже поширена, вважається, що на неї страждає до 30%  чоловіків сексуального віку. 
На сьогоднішній день ЕД є першою ознакою  ранньої патології судин,  якщо на це не звернути увагу, то вже через деякий час можуть статися важкі ускладнення (інфаркт, інсульт). Серед пацієнтів з еректильною дисфункцією часто зустрічаються супутні захворювання, такі як артеріальна гіпертензія, високий рівень холестерину, патологія простати, цукровий діабет, депресивні стани. 

Враховуючи фізіологію виникнення ерекції, відповідно виділяють основні механізми її порушення:

  • Психогенна
  • Неврологічна
  • Судинна
  • Ендокринна
  • Органна
  • Медикаментозна
  • Змішана

Психогенна форма зустрічається рідко, в основному  у молодих чоловіків, як реакція на страх, стрес, невдалий досвід. 

Неврологічні розлади пов’язані з травмами головного або спинного мозку, підвищенням внутрішньочерепного тиску, з хворобою Альцгеймера, інтоксикаціями, травмами тазу, операціями на простаті.

Ендокринний фактор полягає у зниженні рівня чоловічого статевого гормону-тестостерону, що в першу чергу проявляється у зниженні сексуального потягу. Це може бути пов’язане як з віковим дефіцитом (чоловічий клімакс), так і з прийомом деякими спортсменами анаболічних гормонів. Рівень тестостерону знижується у тих осіб, які мало сплять вночі, мають нервову роботу. Часто ЕД спостерігається при патології гіпофіза (гіперпролактинемія), у чоловіків з підвищеним рівнем жіночих статевих гормонів, що спостерігається при підвищеній масі тіла (ожирінні), яка набуває в останні роки масштабу епідемії. 

Судинні фактори діляться на артеріальні та венозні. Перші пов’язані зі звуженням артерій при атеросклерозі, курінні, артеріальній гіпертонії, цукровому діабеті та інших захворюваннях. Венозна ЕД пов’язана з порушеним  відтоком крові по вена статевого члена.

Органна форма ЕД пов’язана з первинним порушенням функції саме статевого члена, простати (простатит, аденома чи рак простати), яєчок (травма, запальні процеси). Зниження еректильної функції при простатиті, як дуже розповсюдженої патології, пов’язують із порушенням метаболізму чоловічого гормону тестостерона, зниженням виробництва судинно- розширюючих  сполук, порушенням нервової трофіки.

У зв’язку з тим, що багато чоловіків приймають медикаментозні препарати з приводу хронічних хвороб стала поява медикаментозної  еректильної дисфункції. До них належать психотропні препарати, препарати від тиску, протипаркінсонічні, серцево-судинні, сечогінні, статеві гормони, кортикостероїди, наркотичні препарати.
У більшості випадків ми маємо справу з негативним впливом декількох факторів, тож можна говорити про змішану форму еректильної дисфункції, що  потребує комплексного підходу в діагностиці та лікуванні.