Гормони, що виробляються цією залозою, впливають на внутрішньоутробний розвиток центральної нервової системи плода, зростання і психофізичний розвиток в дитячому віці, а також на інтенсивність обміну речовин, теплопродукцію, репродуктивну функцію, синтез білка, кальцієвий обмін і багато інших процесів протягом усього життя.

Головними гормонами щитоподібної залози є тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Тироксин, молекула якого містить 4 атоми йоду, набагато менш активний, ніж трийодтиронін, що утворюється після відділення 1 атома йоду від тироксину.

Якщо щитоподібна залоза виробляє недостатню кількість гормонів, у людини виникає гіпотиреоз.

Причини захворювання

Гіпотиреоз може мати різне походження:

1) первинний гіпотиреоз є найбільш частим варіантом. Розвивається як наслідок патології в самій щитоподібній залозі. Це може бути її вроджене недорозвинення, синтез аномальних гормонів, ураження залози аутоімунним процесом, іонізуючим випромінюванням, дефіцит, або порушення засвоєння йоду, гіпотиреоз може бути результатом прийому медикаментозних препаратів, видалення залози, або радіойодтерапією.

2) вроджений гіпотиреоз. Жінки схильні до розвитку даного синдрому майже в 20 разів частіше за чоловіків. Гіпотиреоз є досить поширеною проблемою, але при цьому рідко розпізнається вчасно. Виняток становить вроджений гіпотиреоз, адже останнім часом всі новонароджені проходять обов'язковий скринінг на цей вид патології. Це продиктовано тим, що нерозпізнаний і, як наслідок, не лікований вроджений гіпотиреоз призводить до  грубих і неповоротних порушень в зростанні і розвитку дитини: карликовість, виражена розумова відсталість, кретинізм, психічні розлади, глухонімота, недорозвинення органів репродуктивної системи. Вчасно розпочате лікування дозволяє уникнути цих наслідків.

3) аутоімунний гіпотиреоз. З набутих форм своєчасну корекцію зазвичай отримують випадки гіпотиреозу,  що розвиваються внаслідок резекції залози чи радіойодтерапії. Але здебільшого при аутоімунному гіпотиреозі симптоми розвиваються поступово, вони неспецифічні, не завжди яскраво виражені і протягом багатьох років не тільки самі пацієнти, а й лікарі можуть розцінювати їх як результат втоми або стресу.

Основні симптоми гіпотиреозу відмітила ендокринолог МЦ «МЕДХАУЗ» Зоряна Панова

• зниження температури тіла, постійне відчуття мерзлякуватості, погана переносимість холоду;
• прибавка в вазі, ожиріння;
• загальна набряклість, одутлість (звідси інша назва гіпотиреозу - «мікседема», що означає «слизовий набряк»);
• набряклість слизових оболонок носа, гортані, євстахієвої труби, що веде до утруднення дихання, огрубіння голосу, погіршення слуху;
• повільність, сонливість, погіршення пам'яті, уповільнення розумових процесів, знижений емоційний фон, депресивні стани, зниження працездатності;
• біль у м'язах і суглобах;
• уповільнення серцевого ритму, зниження систолічного артеріального тиску;
• запори, дискінезія жовчовивідних шляхів, знижена секреторна функція шлунка;
• блідість і сухість шкіри, ламкість і підвищене випадання волосся, розшарування нігтів;

розлади в роботі репродуктивної системи - порушення менструального циклу аж до відсутності менструацій і безпліддя;

Крайнім проявом гіпотиреозу є гіпотиреоїдна, або мікседематозна кома. Вона розвивається при довгостроково протікаючому гіпотиреозі без відповідного лікування. Виражається в наростанні перерахованих симптомів з переходом в коматозний стан із загрозою для життя. Може бути спровокована перенесеним на тлі існуючого гіпотиреозу інфекційним захворюванням, стресом, переохолодженням, підвищеними навантаженнями. Найчастіше виникає в літньому віці, як правило, у жінок.

Діагностика гіпотиреозу в МЦ «МЕДХАУЗ»

Першочергове діагностичне значення має визначення рівня Т3, Т4 і ТТГ в крові. При первинному гіпотиреозі ТТГ буде значно підвищено, в той час як Т3 і Т4 - знижені. Для уточнення причини гіпотиреозу проводиться визначення антитиреоїдних антитіл, ультразвукове дослідження, МРТ головного мозку (для оцінки стану гіпоталамо-гіпофізарної системи при підозрі на центральний гіпотиреоз).

Лікування гіпотиреозу в МЦ «МЕДХАУЗ»

Лікуванням гіпотиреозу займається лікар-ендокринолог. Зазвичай терапія полягає в довічному прийомі замісної терапії  тиреоїдних гормонів. Дозування підбирається індивідуально. Профілактичне значення має використання харчових добавок або препаратів, що містять йод, в місцевостях, де цього елемента бракує. Це особливо важливо в період вагітності та годування груддю, а також у дитячому віці.